Астенія — це стан, який у похилому віці набуває особливого клінічного значення. Вона не є хворобою в прямому розумінні, але водночас може суттєво ускладнювати перебіг інших патологій, погіршувати якість життя та знижувати адаптаційні можливості організму.
Попри те, що поняття астенії часто асоціюють з втомою, йдеться про багатофакторний стан, у якому поєднуються зниження фізичної витривалості, психологічна виснаженість, сповільнення когнітивної реакції та загальна схильність до перевантаження навіть при незначному зусиллі.
Що таке астенія
У широкому сенсі астенія — це загальна слабкість фізичного та психоемоційного характеру, яка зберігається навіть після відпочинку. Вона може бути наслідком захворювання, частиною вікових змін або реакцією на тривале навантаження.
Основні характеристики:
-
Постійне відчуття втоми, що не зникає після сну або відпочинку.
-
Фізична кволість, зниження витривалості.
-
Зниження інтересу до щоденних справ, пасивність.
-
Емоційна лабільність: дратівливість, плаксивість, тривожність.
-
Сповільненість рухів і реакцій.
-
Порушення сну, поверхневий або фрагментарний відпочинок.
-
Зниження концентрації уваги, проблеми з короткотривалою пам’яттю.
Ці симптоми не обов’язково свідчать про психічний розлад чи деменцію. Вони можуть бути частиною фізіологічного процесу старіння, особливо якщо людина пережила інфекцію, хірургічне втручання або тривалий період хвороби.
Причини астенії у літніх людей
Астенія у похилому віці, як правило, має поліетіологічний характер. Це означає, що вона не виникає сама по собі, а є результатом взаємодії кількох чинників:
1. Вікове зниження резервів організму
Фізіологічне старіння впливає на усі системи: зменшується м’язова маса (саркопенія), погіршується серцевий викид, уповільнюється метаболізм. У результаті організм працює «на межі» навіть за мінімального навантаження.
2. Хронічні захворювання
-
Серцева недостатність
-
Цукровий діабет
-
Ниркова дисфункція
-
ХОЗЛ
-
Післяінсультні стани
Навіть добре контрольовані хронічні стани створюють постійне метаболічне навантаження, що поступово виснажує ресурси.
3. Недостатнє харчування
Поживний дефіцит (білка, вітамінів, мікроелементів) — поширена причина астенії, особливо у маломобільних пацієнтів. Навіть при наявності апетиту їжа може не засвоюватися повноцінно через зміну функції ШКТ.
4. Психоемоційні фактори
Втрата близьких, зміна середовища проживання, зниження соціальної активності — усе це підвищує ризик емоційного виснаження, що нерідко проявляється саме як астенічний стан.
5. Медикаментозне навантаження
У поліфармації (одночасному прийомі кількох препаратів) можуть спостерігатися кумулятивні побічні ефекти, зокрема м’язова слабкість, сонливість, гіпотонія, що поглиблюють клініку астенії.
Як відрізнити астенію від інших станів
Астенія — це не діагноз, а стан, що супроводжує або маскує інші патології. Тому важливо не плутати її з:
-
Депресією — при астенії немає глибокого емоційного пригнічення або втрати інтересу до життя.
-
Деменцією — когнітивні порушення при астенії м’які, не прогресують і зменшуються після відпочинку.
-
М’язовою дистрофією — при астенії немає вираженої атрофії чи порушення рефлексів.
Чітке клінічне спостереження у поєднанні з базовими лабораторними дослідженнями (загальний аналіз крові, електроліти, TSH, рівень вітаміну B12, альбумін) дозволяє оцінити ступінь загального виснаження та виключити фонові порушення.
Підходи до підтримки та корекції
Лікування астенії — це не питання одного рецепта чи універсального засобу. Це комплексна програма підтримки, яка враховує індивідуальні особливості, рівень функціональної незалежності та психоемоційний стан.
1. Оптимізація режиму дня
-
Дозоване чергування активності й відпочинку
-
Ранкове підняття за графіком, легка руханка
-
Спокійна активність у другій половині дня (читання, бесіда, рукоділля)
-
Уникання перенавантаження або тривалого лежання
2. Харчова підтримка
-
Раціон із достатнім вмістом білка (яйця, нежирне м’ясо, риба)
-
Продукти, багаті на вітаміни B-групи, D, залізо, калій
-
Корекція режиму харчування у разі втраченого апетиту — частіше, меншими порціями
-
За потреби — застосування ентерального харчування або харчових сумішей
3. Помірна фізична активність
-
Індивідуально підібрані вправи (у сидячому або лежачому положенні)
-
Щоденні прогулянки з супроводом
-
Дихальні вправи, розтяжки
-
ЛФК під наглядом фахівця у разі вираженої слабкості
4. Психосоціальна підтримка
-
Створення спокійної і передбачуваної атмосфери
-
Спілкування з рідними, персоналом, іншими мешканцями
-
Залучення до посильної діяльності (догляд за квітами, читання вголос, настільні ігри)
-
Робота з психологом або соціальним працівником — за потреби
5. Медикаментозна корекція (за призначенням лікаря)
-
Полівітаміни, адаптогени, іноді — м’які нейрометаболічні препарати
-
Перегляд основної терапії з мінімізацією седативного навантаження
-
Лікування супутніх захворювань, що можуть посилювати слабкість (анемія, гіпотиреоз, інфекції)
Умови середовища, в якому перебуває людина
Сприятливе середовище має суттєвий вплив на людей із проявами астенії. Важливими є:
-
Тиша, чисте повітря, природне освітлення
-
Відсутність раптових подразників (гучного шуму, різкого освітлення)
-
Зручне місце для відпочинку — м’яке, але з хорошою підтримкою спини
-
Доступ до предметів першої необхідності — щоб не виникала потреба у постійному зверненні за допомогою
Коли варто звернутись до лікаря
Навіть якщо астенія здається «звичайною втомою», є кілька чітких ситуацій, коли необхідна медична консультація:
-
Раптове або швидке погіршення загального стану
-
Втрата маси тіла без видимої причини
-
Порушення ходи, балансування, часті падіння
-
Зміна настрою, зниження пам’яті, дезорієнтація
-
Підозра на медикаментозну побічну дію
Астенія — це наслідок складної взаємодії вікових змін, хронічних станів і психоемоційних навантажень. Тому основна стратегія — не примушувати, а підтримувати. Давати вибір, пропонувати, але не нав’язувати. Враховувати ритм людини, який уповільнився — і працювати у ньому.