Подагра — запальний артрит, що виникає через відкладення кристалів сечової кислоти в суглобах. У старшому віці перебіг частіше ускладнюють супутні хвороби та поліфармація, тому безпечна тактика включає раннє купірування нападу, цільовий контроль сечової кислоти, регулярний моніторинг і чіткі правила догляду вдома чи в пансіонаті. В Україні застосовні міжнародні настанови та рекомендації МОЗ.


Що відомо про подагру у старшому віці


Основою хвороби є гіперурикемія. Ризики в літніх зростають через діуретики, дегідратацію, зниження функції нирок, надмірну масу тіла, серцево-судинні захворювання. Перший напад часто починається вночі з інтенсивного болю, набряку та почервоніння суглоба стопи чи коліна. Після первинного епізоду лікар має не лише зняти біль, а й оцінити серцево-судинні ризики, ниркову функцію та надати дієтичні поради — це підкреслено у вітчизняній настанові «Подагра і псевдоподагра».


Диференціація: у літніх необхідно відмежовувати подагру від кальцій-пірофосфатної артропатії (CPPD, «псевдоподагра»), яка може імітувати клініку гострого нападу.


Для підтвердження діагнозу бажано виявити кристали моноурату натрію при мікроскопії синовіальної рідини (золотий стандарт). За потреби допомагають УЗД суглобів і рентген; сучасні європейські рекомендації наголошують на цінності кристалографії та візуалізації.


Сучасні підходи до лікування подагри


Під час гострого нападу


Лікування слід починати якомога раніше. Допустимі варіанти: колхіцин у низьких дозах, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) або глюкокортикостероїди (у тому числі внутрішньосуглобова ін’єкція). У крихких пацієнтів із високим ризиком ускладнень від НПЗЗ перевагу часто надають колхіцину чи стероїдам; до немедикаментозних заходів належать охолодження суглоба 10–15 хв кілька разів на добу, підвищене положення кінцівки, короткочасний відпочинок та адекватне знеболення.


Чи можна починати уратзнижувальну терапію під час нападу? За умови належного протизапального супроводу це не подовжує і не посилює напад; сучасні настанови допускають старт у стаціонарі в індивідуальному порядку.


Уратзнижувальна терапія (УЗТ)


Мета — стабільне зниження сечової кислоти <6 мг/дл (менше 360 мкмоль/л), а при тофусній формі інколи до <5 мг/дл. Препарат першої лінії для більшості — алопуринол із поступовою титрацією дози; фебуксостат розглядають при непереносимості або неефективності алопуринолу. У пацієнтів із хронічною хворобою нирок титрацію проводять повільніше та під контролем функції нирок.


Профілактика загострень на старті УЗТ. Необхідна протизапальна профілактика (низькодозовий колхіцин або НПЗЗ за відсутності протипоказань) на 3–6 місяців, що знижує ризик провокації нападів під час титрації.


Важлива примітка щодо безпеки: у груп із підвищеним генетичним ризиком серйозних шкірних реакцій до алопуринолу доцільно розглянути тестування HLA-B*58:01 за рекомендацією лікаря.


Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Ліки, дози та графік контролю визначає ваш сімейний лікар або ревматолог з урахуванням стану здоров’я, аналізів і супутніх хвороб. У разі різкого погіршення самопочуття телефонуйте 103.


Лікарські взаємодії та безпека у літніх


Колхіцин може взаємодіяти з певними антибіотиками та статинами, підвищуючи ризик міопатії; НПЗЗ збільшують ризик шлунково-кишкових кровотеч і ураження нирок. У людей похилого віку потрібні регулярний перегляд терапії, оцінка ниркової функції, корекція доз і контроль взаємодій відповідно до настанов МОЗ.


Моніторинг


Після старту УЗТ рівень сечової кислоти контролюють щомісяця або раз на 4–6 тижнів до досягнення цільових значень, далі — щонайменше двічі на рік разом з оцінкою функції нирок та лікарським оглядом. 


Догляд у пансіонаті чи вдома


Харчування та питний режим. Збалансований раціон на зразок середземноморської або DASH-дієти; обмеження субпродуктів, червоного м’яса, сардин, анчоусів, підсолоджених напоїв із фруктозним сиропом, пива та міцного алкоголю. Перевага — овочі, кисломолочні продукти, нежирна птиця й достатня гідратація. Контроль маси тіла та регулярна помірна фізична активність зменшують ризик загострень і серцево-судинних ускладнень.


Мобільність і профілактика падінь. Під час загострення — опора на тростину або ходунки, фіксація та піднесене положення ураженої кінцівки, холодові аплікації. Поза загостренням — індивідуальна програма безпечної ходьби, підбір ортопедичного взуття та устілок, усунення побутових ризиків (коврики, погане освітлення), перевірка призначень, що підвищують ризик запаморочень.


Організація прийому ліків. В Україні рецептурні засоби призначаються через електронний рецепт; для хронічних станів можливе дистанційне продовження призначень. Це важливо для мешканців віддалених територій; також доступні механізми отримання препаратів через мобільні аптечні пункти чи доставку. У пансіонаті варто запровадити подвійний контроль прийому, облік побічних реакцій і регулярний зв’язок із сімейним лікарем через електронну систему.


Коли звертатися до ревматолога або в лікарню


Направлення до ревматолога потрібне при частих нападах, тофусах, сумнівах у діагнозі, непереносимості стандартної терапії чи значному ураженні нирок. Запис і маршрутизацію в Україні допомагає організувати сімейний лікар; заклади та послуги можна знайти на дашбордах НСЗУ.


При нестерпному болю з лихоманкою, ознаках інфекції суглоба, неконтрольованому болю чи різкому набряку необхідна екстрена допомога за номером 103 — послуга безоплатна.


Як обрати пансіонат або організувати безпечний догляд удома


  1. Медичні процеси. Наявність протоколу дій при гострому нападі (оцінка, знеболення, зв’язок із сімейним лікарем, рішення щодо внутрішньосуглобової ін’єкції), план профілактики загострень із фіксованими цілями для сечової кислоти та календарем лабораторних контролів.

  2. Менеджмент ліків. Система перевірки взаємодій, перегляд терапії для пацієнтів похилого віку щонайменше раз на пів року, безпечне зберігання колхіцину та НПЗЗ.

  3. Харчування і гідратація. Меню з обмеженням пуринів, погоджене з лікарем; план пиття; контроль маси тіла.

  4. Профілактика падінь. Оцінка ходи, підбір допоміжних засобів, достатнє освітлення, відсутність слизьких килимків, навчання персоналу.

  5. Комунікація з системою охорони здоров’я. Робота з е-рецептами, дистанційними консультаціями та можливістю швидко отримати направлення й обстеження.


    Поширені запитання (FAQ)


    Чи потрібно всім починати уратзнижувальну терапію після першого нападу?

    Ні. Вона рекомендована при двох і більше нападах на рік, наявності тофусів або ознаках ураження, пов’язаного з подагрою. Рішення індивідуальне, з урахуванням віку, ниркової функції та супутніх станів.


    Яка ціль для сечової кислоти і як часто її перевіряти?

    Ціль — нижче 6 мг/дл (за тофусів — нижче 5 мг/дл). Перевірка щомісяця до досягнення цілі, далі — 2–3 рази на рік або за планом лікаря.


    Чи безпечний колхіцин у похилому віці?

    За умови низьких доз і контролю взаємодій може бути безпечним; необхідні оцінка ниркової функції та увага до нетипових симптомів (слабкість у м’язах, діарея) з негайним зверненням до лікаря.


    Чи допоможе дієта без м’яса повністю позбутися подагри?

    Дієта, зниження маси тіла та фізична активність зменшують ризик загострень, але у більшості пацієнтів для довгострокового контролю потрібні ліки, що знижують сечову кислоту.


    Коли викликати екстрену допомогу?

    За підозри на інфекційний артрит (висока температура, різкий набряк і почервоніння, загальна слабкість), нестерпному болю чи раптовому погіршенні самопочуття — телефонуйте 103.


    Джерела


    1. МОЗ України. Портал клінічних настанов: «Подагра і псевдоподагра»
    2. Настанова МОЗ 00468: «Перегляд режиму терапії лікарськими засобами у пацієнтів похилого віку»
    3. EULAR. Рекомендації з ведення подагри: профілактика загострень
    4. American College of Rheumatology. 2020 Guideline for the Management of Gout
    5. NICE CKS. Preventing gout
    6. Електронний рецепт: офіційні роз’яснення eHealth/МОЗ
    7. Центр контролю та профілактики хвороб МОЗ: доступ до ліків у віддалених громадах
    8. НСЗУ: пошук закладів, маршрутизація пацієнтів у програмі медичних гарантій
    Автор блога: Андрій Білик