У пізньому віці тривога і депресія рідко проявляються словами про смуток. Частіше людина скаржиться на безсоння, втому, біль у тілі, запаморочення, відсутність апетиту, забудькуватість. Вона уникає спілкування, відмовляється від звичних справ, пропускає ліки, стає дратівливою або, навпаки, байдужою. Стан посилюють втрати, ізоляція, проблеми з пересуванням, фінансовий тиск, руйнування житла чи переїзд. В українських реаліях оцінюють не лише настрій, а й щоденне функціонування: чи може людина самостійно їсти, одягатися, приймати призначені препарати, виходити з дому, підтримувати контакт із близькими. Психологічні та тілесні симптоми зазвичай переплетені, тому план допомоги має поєднувати медичні та соціальні кроки.


Коли потрібна невідкладна реакція


Негайно набирайте 112 або звертайтеся до найближчого медзакладу, якщо є висловлювання про самопошкодження, різка дезорієнтація, марення, відмова від їжі й води, суттєве зневоднення, падіння з травмами, раптове припинення життєво важливих ліків. Для консультацій з питань охорони здоров’я працює державна гаряча лінія Міністерства охорони здоров’я 0 800 505 201.


Покрокові дії для родини


Почніть із спокійної розмови. Запитайте про сон, апетит, біль, енергію, інтерес до звичних занять. Уточніть, що викликає найбільше занепокоєння.

Зателефонуйте сімейному лікарю. Він оцінить стан, перевірить взаємодії ліків, відкриє електронне направлення до психіатра чи психолога, за потреби відкоригує схеми лікування в межах Програми медичних гарантій.

Зробіть побут безпечнішим. Нагадування про прийом препаратів, простий раціон, денне світло, короткі щоденні прогулянки, контакт із людьми. Видаліть зайві заспокійливі засоби та алкоголь із вільного доступу.

Під’єднайте соціальні послуги. Територіальні центри можуть організувати догляд удома, супровід до лікаря, доставку продуктів і засобів гігієни, участь у клубах активного довголіття.

Підтримуйте сталість. Чіткий розпорядок дня, маленькі посильні завдання, спільні дії. Домовтеся про план безпеки: кого і коли набирати, де лежить перелік діагнозів та ліків.


Де шукати допомогу в Україні


  • Первинна ланка. Сімейний лікар координує лікування, дає направлення, спостерігає за побічними ефектами та взаємодіями.

  • Психіатрична і психологічна допомога. Консультації, психотерапія, за показаннями медикаменти. Інформацію про спеціалізовані заклади надає Міністерство охорони здоров’я.

  • Соціальний супровід у громаді. Догляд удома, денні відділення, соціальні перевезення, послуги сиділок. Офіційних надавачів перевіряють у державному реєстрі.

  • Просвітницькі ресурси. Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» містить вправи самодопомоги й контакти служб підтримки.


    Як обрати безпечну медичну та соціальну допомогу


    Медичні критерії


    • Чинна ліцензія закладу та фахівців, наявність інформованої згоди на лікування, план моніторингу побічних ефектів.

    • Перевага доказовим методам: психотерапія, навчання навичкам самодопомоги, корекція способу життя, медикаментозна терапія лише за медичними показаннями.

    • Врахування віку і поліпрагмазії. Перелік усіх препаратів із дозами має бути в письмовому вигляді. Заборонена раптова відміна антидепресантів чи заспокійливих без узгодження з лікарем.

    • Відкритий зв’язок між сімейним лікарем, психіатром та фармацевтом. Контроль артеріального тиску, рівня цукру, функції печінки і нирок, якщо призначені відповідні препарати.


    Соціальні критерії


    • Наявність у реєстрі надавачів соціальних послуг, офіційний договір з чітким переліком послуг, графіком, вартістю, контактною особою.

    • Безпечні умови вдома: фіксовані килимки, освітлення, поручні у ванній, легкий доступ до води й їжі.

    • Повага до гідності, конфіденційність, роз’яснення, як оскаржити неякісну послугу до органу місцевого самоврядування або Мінсоцполітики.


    Сигнали ризику. Обіцянки миттєвого вилікування, агресивний продаж чудо-засобів, відсутність документів, вимога великої передоплати без договору, відмова контактувати із сімейним лікарем.


    Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальну медичну чи соціальну консультацію. Не змінюйте лікування без узгодження з лікарем. За загрози життю телефонуйте 112. Якщо стан погіршується, зверніться до сімейного лікаря, спеціалізованого закладу або на офіційні гарячі лінії, зазначені вище.


    Питання й відповіді


    Чим відрізняється тривога від депресії у старших людей?
    Тривога дає відчуття напруги, внутрішнє тремтіння, серцебиття, безсоння. Депресія частіше проявляється втратою інтересу, уповільненням, почуттям провини, стійкими порушеннями сну й апетиту. Обидва стани можуть поєднуватися.


    Чи можна літнім людям приймати антидепресанти?
    Так, якщо є показання й нагляд лікаря. Потрібен повільний підбір дози, уникнення небажаних взаємодій, лабораторний контроль за рекомендацією. Раптове припинення небезпечне.


    Що робити, якщо людина відмовляється йти до лікаря?
    Запропонуйте варіанти: телефонна консультація, візит разом із близьким, консультація у кабінеті у зручний час, виїзний патронаж там, де це організовано місцевою владою. Пояснюйте мету коротко і конкретно.


    Де знайти перевіреного надавача соціальних послуг?
    У державному реєстрі надавачів. Також можна звернутися до територіального центру своєї громади.


    Куди телефонувати за порадою щодо здоров’я?
    На гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я 0 800 505 201. За загрози життю телефонуйте 112.


    Джерела


    1. Всесвітня організація охорони здоров’я. Психічне здоров’я у людей похилого віку. Оновлення на офіційній сторінці, останні публікації 2023–2024 роки.
    2. Міністерство охорони здоров’я України. Офіційні роз’яснення щодо доступу до психіатричної допомоги та робота гарячої лінії 0 800 505 201, оновлення 2024–2025 роки.
    3. Міністерство соціальної політики України. Роз’яснення про територіальні центри соціального обслуговування та державний реєстр надавачів соціальних послуг, актуальні матеріали 2023–2025 роки.
    4. Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?». Матеріали з самодопомоги, адреси сервісів і гарячих ліній, 2024–2025 роки.
    5. Професійні настанови провідних асоціацій з лікування депресії у дорослих, з урахуванням літнього віку. Перекладені та узгоджені підходи, актуальні редакції 2023–2024 роки.

    Автор блога: Андрій Білик