У цій статті — реальні схеми, які зараз використовують шахраї в Україні, і конкретні кроки, які допоможуть захистити власні заощадження або убезпечити рідних. 


Автор — Андрій Білик, редактор і журналіст з питань соціального захисту та догляду за людьми похилого віку. Понад 8 років висвітлює соціальну тематику для українських видань, зокрема досліджує стан стаціонарних соціальних установ та права вразливих груп населення.


Консультант: Олексій Науменко, фахівець з кібербезпеки та фінансових злочинів, консультант у сфері захисту персональних даних.


Стаття містить загальну інформацію про безпеку банківських карток і не замінює консультацію з банком або правоохоронними органами. Якщо ви або ваш близький зазнали шахрайства — негайно зверніться до банку та поліції.


Шахраї давно знають, на кого розраховувати. Людина, яка все життя поважала офіційні установи і не звикла сперечатися з незнайомцями по телефону, у стресовій ситуації діє інакше, ніж молодь, — і це не питання освіти чи розуму. Це питання звичок і психологічного тиску, який дуже добре розуміють ті, хто заробляє на обмані. Я поговорила з кількома людьми, які або самі потрапили в такі ситуації, або пережили це поряд із рідними. Їхні історії — у цьому матеріалі.


Чому пенсіонери частіше стають мішенню


Більшість пенсіонерів отримали платіжну картку порівняно недавно — коли банки масово переходили на безготівкові виплати. Освоїти банкомат і водночас розпізнавати телефонне шахрайство — це справді непросте завдання.


Є і глибший чинник. За даними Національного інституту старіння США (NIA, 2022), соціально ізольовані люди похилого віку значно частіше погоджуються на тривалі розмови з незнайомцями і гірше опираються маніпуляціям. В Україні ця вразливість загострилась через війну. Частина сімей живе окремо, а рідні не завжди поряд, щоб вчасно помітити небезпеку.


Схеми, які зараз застосовують в Україні


  1. Найпоширеніша схема — дзвінок нібито від служби безпеки банку. Голос повідомляє, що з рахунку намагаються зняти гроші, і просить підтвердити або скасувати операцію. Для цього треба назвати повний номер картки, термін її дії, тризначний код із зворотного боку або код із смс. Цього вистачає, щоб вивести всі наявні кошти.
  2. Друга схема пов'язана з оголошеннями в інтернеті. Людина виставляє щось на продаж, їй пишуть нібито покупець — і просять перейти за посиланням для отримання оплати. Посилання веде на підроблену сторінку банку. Жінка з Харкова (ситуація реальна, ім'я змінено — за матеріалами Кіберполіції України) намагалась продати вишиті рушники через сайт оголошень і так втратила всі заощадження: шахрай представився покупцем і попросив ввести реквізити для переказу.
  3. Ще одна схема — смс із текстом на зразок: ваш рахунок заблоковано, зателефонуйте за вказаним номером. На тому кінці людина, яка вміло веде розмову і виманює потрібні дані. Кіберполіція України фіксує нові варіації цих схем щокварталу. У 2024–2025 роках додались дзвінки через месенджери з підробленими аватарами банків і фейкові застосунки державних служб, через які просять підтвердити виплату.


Важливо: банки в Україні ніколи не просять назвати пін-код, cvv/cvc-код (тризначний код із зворотного боку картки) або одноразовий код із смс — ні по телефону, ні в листах. Ніколи і за жодних обставин. Якщо хтось це просить, незалежно від того, як представляється, — це шахрай.


Як відрізнити справжній дзвінок від шахрайського


Шахраї вміло імітують справжніх банківських працівників — говорять спокійно, знають ваше ім'я, іноді навіть називають останні цифри картки. Саме тому орієнтуватися треба не на те, як звучить голос, а на те, що він просить зробити.


Справжній банкШахрай
Ніколи не просить cvv, пін-код або код із смсПросить підтвердити або назвати код
Не вимагає термінових дійТисне: зробіть це зараз, інакше рахунок заблокують
Пропонує передзвонити на офіційний номерПросить не класти слухавку і не телефонувати нікуди
Не просить встановлювати застосункиМоже просити встановити програму для доступу
Не переводить розмову на інших осібМоже передати слово нібито поліцейському або слідчому


Якщо хоча б одна ознака зі стовпця праворуч з'являється під час розмови — кладіть слухавку. Не пояснюйте, не вибачайтесь.


Типові помилки під час шахрайського дзвінка


Навіть люди, які знають про схеми, у момент дзвінка роблять помилки — через стрес і тиск. Найчастіша: передзвонюють на той самий номер, з якого телефонував шахрай, замість офіційного номера банку. Шахрай просто підіймає слухавку знову і продовжує розмову.


Інша помилка — виконати одну дрібну інструкцію, щоб перевірити, чи справді все серйозно. Саме на це й розраховано: одна дія веде до наступної, і людина поступово робить усе, про що її просять.


Третя помилка — залишатися на лінії, поки шахрай сам не покладе слухавку. Чим довше триває розмова, тим сильніший психологічний вплив. Тому єдина правильна дія — покласти слухавку самостійно і одразу зателефонувати до банку за офіційним номером.


Захист, який займає п'ять хвилин


Є кілька практичних кроків, які суттєво обмежують збитки навіть тоді, коли щось пішло не так:


  1. Встановіть добовий ліміт на безготівкові операції. Наприклад, 500 гривень для картки, якою користуєтеся в інтернеті. Навіть якщо дані потраплять до зловмисників, більше цієї суми вони не знімуть. Налаштувати ліміт можна у застосунку банку, на гарячій лінії або у відділенні — займає кілька хвилин.
  2. Заведіть окрему картку для покупок онлайн із невеликим залишком. Основні заощадження краще тримати на рахунку без картки або на строковому депозиті, з якого кошти не можна зняти миттєво.
  3. Підключіть смс-повідомлення про кожну операцію — будь-яке підозріле списання одразу стане помітним.


Перевірити сайт банку просто: адреса в браузері починається з https і містить точну назву без зайвих літер чи дефісів. Якщо виникають сумніви — не вводьте жодних даних, а зателефонуйте до банку напряму.


Збережіть офіційні номери гарячих ліній заздалегідь — коли картку вже заблоковано або гроші зникли, шукати номер ніколи:

  • ПриватБанк — 3700 (безкоштовно з мобільного)
  • Ощадбанк — 0 800 210 800 (безкоштовно)
  • monobank — 0 800 205 205 (безкоштовно)
  • Кіберполіція України — cyberpolice.gov.ua або 0 800 505 170


Для інших банків номер гарячої лінії завжди є на звороті картки і на офіційному сайті.


Якщо гроші вже зникли


Перше — заблокуйте картку. Зробити це можна через застосунок, гарячу лінію банку або особисто у відділенні. Далі — подайте письмову заяву про несанкціоноване списання коштів. Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» (2021), банк зобов'язаний розглянути таку заяву. Строки розгляду зазвичай становлять від 30 до 90 днів і залежать від умов конкретного банку.


Якщо клієнт сам передав дані шахраю, банк може зняти з себе відповідальність — це прямо прописано в договорах. Але подати заяву все одно варто: у ряді випадків, особливо коли йдеться про людей похилого віку або значні суми, банки розглядають ситуацію індивідуально. Рішення ніколи не однозначне.


Паралельно зверніться до Національної поліції або через офіційний сайт Кіберполіції України — це підвищує шанси на реальне розслідування, особливо якщо постраждала не одна людина. Збережіть усі докази: смс, скриншоти переписки, деталі дзвінків.


Як попередити близьких про небезпеку


Один конкретний приклад із новин або від знайомих діє набагато краще, ніж будь-яке попередження у форматі повчання. Запитайте батьків або бабусю, чи чули вони про таку схему — і дайте їм розповісти самим. Людина, яка вже описала ситуацію вголос, значно менш вразлива, ніж та, яка просто вислухала інструкцію. Налаштуйте картку разом. Встановіть ліміти, перевірте, чи підключені сповіщення, збережіть у телефоні рідної людини номер гарячої лінії банку. Якщо батьки мають смартфон — покажіть, як виглядає офіційний застосунок банку і як перевірити адресу сайту.


Якщо після розмови людина мовчить або відкидає допомогу — не наполягайте одразу. Іноді достатньо просто лишити номер гарячої лінії на папері біля телефону. Сором від того, що потрапив в обман, реальний — і важливо одразу дати зрозуміти: подібне трапляється з людьми будь-якого віку і рівня освіти, у цьому нема нічого ганебного.


Більшість постраждалих або не чули про конкретну схему, або знали, але не встигли зреагувати в момент дзвінка. Саме тому важлива не загальна обізнаність, а одна конкретна звичка — покласти слухавку і передзвонити самому за офіційним номером банку.


Джерела


  1. Кіберполіція України — звіт про шахрайство з платіжними картками, 2023
  2. Національний банк України — рекомендації щодо безпеки платіжних карток, 2022
  3. Закон України «Про платіжні послуги», 2021
  4. Національний інститут старіння США (National Institute on Aging) — дослідження соціальної ізоляції та вразливості людей похилого віку, 2022
  5. Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем (ЄМА) — аналітичний звіт про шахрайство з платіжними картками, 2023


Поширені запитання


Чи може банк повернути гроші, якщо я сам назвав дані шахраю?
Зазвичай ні. У договорах прямо прописано, що пін-код і коди з смс не можна передавати нікому. Але подати письмову заяву все одно варто — у деяких випадках, особливо коли йдеться про літніх людей або значні суми, банк розглядає ситуацію індивідуально і може піти назустріч.


Що таке cvv і чому його не можна нікому казати?
Це тризначний код на звороті картки. Він підтверджує, що картка фізично у вас, і потрібен для онлайн-оплат. Жоден банк або державна служба не має права просити його по телефону — крапка.


Чи безпечно користуватися банкоматом на вулиці?
Безпечніші банкомати у відділеннях або охоронюваних приміщеннях. Прикривайте клавіатуру рукою під час введення пін-коду. Якщо на картоприймачі або кнопках помітили щось зайве — не користуйтесь і повідомте банк.


Що робити, якщо літня людина соромиться розповісти про обман?
Сором після шахрайства — нормальна реакція, і саме на неї розраховують злочинці: жертва мовчить і не звертається по допомогу. Тому перше — дати зрозуміти, що нічого ганебного не сталося, такі схеми спрацьовують на людях будь-якого віку і рівня освіти. Тільки після цього, без поспіху і докорів, переходьте до заяви до банку та поліції..


Чи варто відмовитися від картки і користуватися лише готівкою?
Ні. Готівка в гаманці не захищає від шахраїв — вони просто використовують інші методи. Картка з правильно встановленими лімітами і підключеними сповіщеннями насправді безпечніша.

Автор блога: Андрій Білик