Для літніх людей спадщина в Україні найчастіше означає квартиру, будинок, землю, гараж, заощадження, автомобіль або частку в сімейному майні. Конфлікти зазвичай починаються не через ціну активів, а через строки, відсутні документи, неузгодженість між спадкоємцями та помилки у розумінні того, що саме входить до складу спадщини.
Ключова різниця між спокійним оформленням і судовою тяганиною майже завжди однакова: чи є правильно оформлений заповіт або інший правовий механізм; чи подана заява в межах встановленого строку; чи відокремлена частка живого з подружжя від спадкової маси.
Заповіт в Україні як інструмент контролю спадщини
Заповіт дозволяє людині самостійно визначити, хто успадкує її майно. Він не оформлюється через представника. Заповіт складають у письмовій формі із зазначенням місця та часу, і він має бути підписаний заповідачем та посвідчений у передбачений законом спосіб. Формальні помилки створюють підстави для оскарження, тому літнім людям важливо не погоджуватися на спрощені варіанти без нотаріального посвідчення.
Є ситуації, коли сім’я побоюється тиску або небажаних розмов про розподіл майна. Тоді інколи обирають секретний заповіт. Його передають нотаріусу в заклеєному конверті з підписом заповідача на конверті. Нотаріус оформлює посвідчувальний напис і опечатує документ у порядку, визначеному законом. Цей механізм не робить заповіт невразливим для спорів, але зменшує ризик, що його зміст стане відомим стороннім за життя заповідача.
Обов’язкова частка у спадщині літніх родин
Заповіт не скасовує обов’язкову частку. Право на неї мають малолітні та неповнолітні діти, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова або вдівець, непрацездатні батьки. Вони успадковують половину того, що отримали б при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту.
Для літніх людей це один із найбільш недооцінених нюансів. Заповідач може заповісти все одному спадкоємцю, але за наявності особи з правом на обов’язкову частку, ця особа все одно отримає свою гарантовану частину. Якщо це не врахувати, конфлікт майже неминучий, а оформлення затягнеться.
Спадкування за законом та черги спадкоємців в Україні
Якщо заповіту немає або він не охоплює все майно, застосовується спадкування за законом. Цивільний кодекс передбачає п’ять черг спадкоємців.
Перша черга — діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.
Друга черга — рідні брати та сестри, дід і баба з обох ліній.
Третя черга — рідні дядько та тітка.
Четверта черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.
П’ята черга — інші родичі до шостого ступеня споріднення, а також утриманці за умовами, визначеними законом.
Для літніх сімей типовий спір виникає тоді, коли родичі більш віддалених черг очікують на частку, не розуміючи, що за наявності спадкоємців першої черги вони зазвичай до спадкування не залучаються. Ще один частий випадок — втрачені документи про родинні зв’язки. Якщо свідоцтва про народження чи шлюб загублені або містять помилки в прізвищах, нотаріус вимагатиме належних підтверджень. Інакше спадкова справа не рухатиметься.
Строк прийняття спадщини
Строк прийняття спадщини в Україні становить шість місяців з часу відкриття спадщини. Його пропуск є найпоширенішою причиною судових звернень у спадкових справах, особливо коли спадкоємець живе в іншому місті, має проблеми зі здоров’ям або зволікає через сімейні домовленості.
Існує важлива норма для тих, хто постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Такий спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого строку він не заявив про відмову від неї. У побуті це сприймають як «автоматичне оформлення», але в реальності право власності все одно доведеться підтвердити через нотаріальне оформлення, і документи будуть потрібні.
В умовах воєнного стану діють процедурні обмеження, про які літні спадкоємці часто дізнаються запізно. Якщо спадкову справу заведено без використання Спадкового реєстру через відсутність доступу, видача свідоцтва про право на спадщину заборонена до реєстрації справи у цьому реєстрі. Це впливає на строки отримання документа, навіть коли всі спадкоємці дійшли згоди між собою.
Щоб не втрачати час на повторні візити, до звернення до нотаріуса зазвичай готують мінімальний комплект документів:
свідоцтво про смерть та дані про місце відкриття спадщини;
паспортні документи та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
документи про родинні зв’язки або шлюб;
правовстановлюючі документи на нерухомість, землю, транспорт, а також дані про банківські вклади або рахунки.
Податки та спільне майно подружжя
В Україні оподаткування спадщини здійснюється через податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір. Ставки податку залежать від ступеня споріднення та статусу резидентності сторін. Найчастіше застосовують 0 відсотків для членів сім’ї першого ступеня споріднення. Для інших резидентів типово застосовується 5 відсотків. Для випадків, пов’язаних з нерезидентністю спадкодавця або спадкоємця, застосовується 18 відсотків. Військовий збір з 1 грудня 2024 року становить 5 відсотків для доходів фізичних осіб у випадках, коли виникає зобов’язання зі сплати податку.
| Ключова ситуація | Податок на доходи фізосіб (ПДФО) | Військовий збір | Практичний наслідок |
| Спадкоємець першого ступеня споріднення | 0 відсотків | - | Зазвичай фінансові зобов'язання не виникають через нульову ставку; оформлення простіше, але документи обов’язкові. |
| Спадкоємець не першого ступеня, резидент | 5 відсотків | 5 відсотків | Потрібна сплата податків і декларування у випадках, визначених законом. |
| Нерезидентність спадкодавця або спадкоємця | 18 відсотків | 5 відсотків | Нотаріальні дії часто прив’язані до підтвердження сплати податку. |
Окремий юридичний вузол для літніх родин — це спільна сумісна власність подружжя. Майно, набуте у шлюбі, за загальним правилом належить обом без визначення часток, навіть якщо в реєстрі записаний лише один із них. Після смерті одного з подружжя половина спільного майна не є спадщиною. Вона належить другому з подружжя, який його пережив. Лише інша половина формує спадкову масу, яка ділиться між спадкоємцями. Ігнорування цього принципу створює помилкові очікування у спадкоємців та стає підставою для спорів.
Найчастіші помилки, які коштують часу і грошей:
пропущено шестимісячний строк і заява нотаріусу не подана;
заповіт оформлено з порушенням вимог до форми або підпису;
не враховано обов’язкову частку, коли є непрацездатні родичі з таким правом;
до спадщини включено половину спільного майна живого з подружжя, хоча вона не успадковується.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальної юридичної консультації, особливо коли наявний спір між спадкоємцями, помилки в документах, нерезидентність або майно, набуте у шлюбі.
Питання та відповіді
Який податок на спадщину потрібно сплатити у 2025 році?
Це залежить від ступеня споріднення. Для родичів першого ступеня (діти, батьки, чоловік/дружина) ставка податку — 0%. Для інших родичів (наприклад, племінників) та інших громадян — 5% ПДФО плюс 5% військового збору (ставка діє з 1 грудня 2024 року).
Чи обов’язково йти до нотаріуса, якщо я проживав разом із померлим?
Так, обов’язково. Хоча закон вважає, що ви фактично прийняли спадщину, автоматично право власності не оформлюється. Щоб переоформити нерухомість чи вклади на себе і отримати свідоцтво, потрібно подати документи нотаріусу.
Чи можна позбавити спадщини дружину-пенсіонерку, якщо написати заповіт на дітей?
Ні, повністю не можна. Непрацездатна дружина (пенсіонерка або особа з інвалідністю) має право на обов’язкову частку. Вона отримає половину від того майна, яке належало б їй за законом, навіть якщо в заповіті вказані лише діти.
Що робити, якщо документи на квартиру або свідоцтво про народження втрачені?
Нотаріус не зможе відкрити справу без оригіналів. Вам потрібно отримати дублікати в органах ДРАЦС (для документів про цивільний стан) або ЦНАП. Якщо архіви знищені або отримати дублікат неможливо, родинні зв’язки доведеться встановлювати через суд.
Чи продовжується строк на прийняття спадщини через воєнний стан?
Ні, строк залишається стандартним — 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Воєнний стан може впливати на роботу реєстрів, але не зупиняє перебіг строку для подачі заяви. Якщо ви пропустите цей строк без поважної причини, право на спадщину доведеться поновлювати в суді.
Джерела
Цивільний кодекс України (Книга шоста. Спадкове право, статті 1216–1308)
Податковий кодекс України (Стаття 174. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав)
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (щодо підвищення ставки військового збору до 5% з 1 грудня 2024 року)
Сімейний кодекс України (Глава 8. Право спільної сумісної власності подружжя)
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5